Гашиш Партизанск Кокаин Alpha PVP Мефедрон Мефедрон Бошки Шишки Амфетамин Кокаин

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Изи, приятель! Весна вечно забирает наши души, и сегодня я решил не отставать от этой кровавой и ураганной игры жизни. Меня уже шмыгало на крыши, словно маленького котика, и я, будучи запихнутым в наркоманскую машину времени, рвался увидеть этот криповый вид сверху. Ведь только там я ощущал, насколько высока и неуловима эта жизнь, словно я был на высоте MDMA молли!

«Возьми меня, и ты увидишь мир во всех цветах! Забудь о печали, только наслаждайся моментом. Ничто не берет тебя выше, чем я, кетамин.»

Оле-оле, пацаны! Залетайте ко мне, а я вам наркорассказик жаркий расскажу! Недавно я заказал закладки и бахнулся ими прямо в офисе. Это было бесподобное чувство, как будто меня обволакивал пурпурный туман и весь мир превращался в волшебный калейдоскоп цветов!

Начну с того, что офисная жизнь меня просто добила. Ходишь, бродишь, как зомби, из одной переговорки в другую, сидишь за компьютером целыми днями и заводишь миллионы ячеек в Excel. Это все такие побочки офисной работы, знаете ли, которые подтачивают душу, поглощают энергию и не дают чувствовать себя живым!

И вот однажды, когда я совсем потерял надежду на светлое будущее, мой приятель подсказал, что башатумнай может выручить меня. Не раздумывая, я решил рискнуть и попробовать эту штуку.

Мальчишка привел меня к дому одного закладчика, который, я должен сказать, выглядел довольно гопарьским типом. Но мне уже было абсолютно все равно - главное было испытать этот ожидаемый кайф! Он достал большую скрипку из кармана, и я понял, что это шприц. Вздрогнул от страха, но ярость, пронизывающая всё мое существо, подтолкнула меня к действию. Я поднял рукав, и скрипка вошла в меня, словно волшебный пендаль подарил мне новую жизнь!

Не могу описать словами, какой пурпурный туман окутал меня. Он вывел меня из серой рутины и открыл новые грани реальности. Вместо скучной офисной работы я оказался в раю, в котором все мои проблемы, как по волшебству, растворились.

Стал проводить свои рабочие дни в состоянии абсолютного наслаждения. Мне казалось, что голова забита ватой, и ничто уже не мешает моему счастью. Я ничего не видел, кроме радужных миражей и блаженства.

Однажды кто-то преподнес мне крэк, и я подумал, почему бы и не попробовать? Ведь я уже погрузился в этот мир наркотиков и хотелось чего-то нового. В конечном итоге, я оказался в центре вихря, в котором каждая моя клеточка ощущала все подробности этого экстаза.

Но, как говорят, хорошего мало. Мне снова стало не хватать грандиозных ощущений. И вот однажды, когда я уже чуть-чуть забыл себя от скучной работы и хотелось чего-то нового, пацаны преподнесли мне димедрол. Я побоялся потеряться навсегда, но всю свою жизнь я искал то, что меня действительно развлечет. И оказалось, что димедрол может быть этим, может придать новые краски и цвета обычной жизни. Я избавился от скучной офисной рутины и теперь мой офис - это весь мир, где я могу наслаждаться каждым мгновением, будь то вкусный кофе или прогулка по парку под вечернее солнце.

Но я не забываю, что это опасно. Моя жизнь теперь под угрозой, и я знаю, что рано или поздно, эти штучки отпустят меня. Но пока я нахожусь в этом состоянии, я беру все, что могу, чтобы испытывать каждый день, как последний. Я бегу от реальности, от той серости, которая хочет поглотить меня. И я знаю, что это всего лишь временный побег от реальности.

Так что, пацаны, если вы устали от скучной офисной работы и хотите вкусить настоящего кайфа, то тебе к нам, в мир закладок и баханья!